-
1 злидні
мн.beggary, misery, poverty, destitution; distressдоводити до злиднів — to reduce to extreme poverty, to pauperize
-
2 злидні
-
3 злидні
złydniмн. -
4 злидні
беднатагалота -
5 злидні
faqirlik -
6 Гроші йдуть до багатого, а злидні - до бідного
Іспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Гроші йдуть до багатого, а злидні - до бідного
-
7 necessity knows no law, but it is intimately acquainted with many lawyers
злидні не знають закону, але близько знайомі з багатьма юристамиEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > necessity knows no law, but it is intimately acquainted with many lawyers
-
8 want makes strife between man and wife
злидні спричиняють сімейні чвариEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > want makes strife between man and wife
-
9 нужда
и Нужда1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.* * *диал. н`ужа1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів2) ( потребность) потре́ба, нужда́из \нужда ды, по \нужда де — з нужди́
не испы́тывать \нужда ды ни в чём — не потребува́ти нічого, не ма́ти потре́би (не зна́ти нужди́) ні в чо́му
\нужда ды ма́ло кому́ — го́ря (нужди́) мало кому́
\нужда ды нет — ( неважно) дарма́ [що], го́ря (нужди́) ма́ло, ба́йду́же
нет \нужда ды говори́ть об э́том — нема́є (нема́) потреби говори́ти про це
-
10 нищета
(в прямом и перен. знач.) убозство, (сильнее голе вбозство), убогість, нужденність, бідність, мізерність (-ости), мізерія, (редко, ц.-слав.) нищота, (только в прям. знач.) злидні (- нів); см. ещё Нищенство 2. [Всюди розкоші, багатство безмежне і тут-же страшенне убозтво (Загірня). Я запоможу твою мізерність останками мого багатства (Куліш). Оповідали про свою домашню мізерію (Франко). Насміхаються сусіди з наших злиднів (Куліш). Дома злидні зосталися злиднями, але хоч голодні не сиділи (Грінч.). Хоче із дому вигнати (мене) і в злидні кинути (Самійл.).]. Жить в -те - жити (влачить существование: животіти, нидіти) в (при) злиднях (при вбозтві, убого), злиднювати. [Нидіють у темряві та злиднях (Коцюб.)]. Впадать, впасть в -ту - доходити, дійти до вбозтва, бідніти, збідніти, убожіти, зубожіти, мізерніти, змізерніти, переводитися, перевестися на злидні, озлидніти, оголіти, (редко) нищіти, знищіти, (о мног.) позлидніти, поголіти. [Були колись заможненькі, а тепер озлидніли (Радом.). Не тим наші діти поголіли, що солодко пили й їли (Номис). Як Василь збіднів, так і Онисько знищів (Мирний)]. Впавший в -ту - зубожілий, озлиднілий. Доводить, довести кого до -ты - доводити (призводити), довести (призвести) кого до (голого) вбозтва (до жебрацтва, до жебрів), (ввергать) вкидати, (в)кинути кого в злидні, (делать нищим) убожити, зубожити, зголити кого. «Нищета философии» К. Маркса - «Убозтво філософії» К. Маркса.* * *1) убо́зтво, убо́гість, -гості, злиде́нність, -ності, зли́дарство; убо́жество; (прям.) зли́дні, -ніввпа́вший в \нищета ту — зубо́жілий
впада́ть, впасть в \нищета ту — убо́жіти, зубо́жіти, доходити, дійти́ до убо́зтва (до зли́днів), впада́ти, впа́сти в зли́дні
жить в \нищета те́ — жи́ти в зли́днях (в убо́зтві), злидарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш, злиднюва́ти, -ню́ю, -ню́єш
2) (собир.: нищие) старці́, -ці́в, старе́цтво, жебра́цтво, жебро́та, жебраки́, -кі́в; злидарі́, -рі́в; старці́вство; диал. харла́цтво -
11 distress
1. n1) горе, біда, лихо, стражданняdistress signal — сигнал біди (небезпеки, катастрофи)
2) злидні, нужда3) бідування, нещастя4) нездужання, втома; виснаження5) тиск, стискання, здавлювання; примус, натиск2. v1) завдавати горя (страждання); мучити, тривожитиto distress oneself — непокоїтися, мучитися
2) доводити до виснаження, підривати сили, виснажувати3) доводити до злиднів4) розгромити (в битві)* * *I n1) горе, лихо; страждання; сильне нездужання; біль; причина страждань; нещастя2) убогість, злидні, нестаток3) лихо, лихоліття, біда, нещастяdistress call /signal/ — сигнал небезпеки
4) мeд. негативний стрес, дистрес5) юp.; = distrainmentdistress sale — юp. продаж описаного майна; майно, узяте на забезпечення виконання зобов'язання
6) дiaл. тиск, здавлювання; напруга, натяг; тиск, примус7) аварія; пошкодження; поломкаII v1) заподіювати горе, страждання; мучити, тривожити2) завдавати болю; знесилювати, підривати сили4) = distrain -
12 depauperize
-
13 indigence
nнужда, злидні, бідність* * *nзлидні, бідність, убогість -
14 голь
1) (голизна) голизна;2) злидні (р. -нів), голота, голеча (р. -чі). Срв. Голытьба. Голь перекатная - голь нещадима, капцани (р. -нів). Голь с претензиями - злидні з перцем. Голь на выдумки хитра - по надобі знайдеш і в кадобі. Голи, голей - злидні (р. -нів). В голях - у злиднях, у нужді, в убозтві;3) (голое место) голеча, голотеча (р. -чі).* * *\голь перека́тная — голота (голь) нещади́ма
2) (местность, лишённая растительности) го́ла місце́вість (-вості), го́ле мі́сце -
15 Лишения
нужда) не(до)статки (-ків), злидні (-нів). [Нестатки ймуть (донимают) (М. Вовч.). Щастя дочасне, а злидні довічні (Номис)]. Испытывать -ния - нестатки (злидні) терпіти, у злиднях поневірятися, бідувати, злиднювати. -
16 beggary
n1) злидні, нужда; убозтво2) збірн. жербакй, старці3) кубло жербаків4) жебрацтво, старцювання* * *n1) убогість, нестаток; злидні2) злиденна братія; кубло жебраків3) жебрання -
17 destitution
-
18 dispauperize
-
19 hardship
n1) pl труднощі; неприємності; тяготи; прикрощі2) нестатки, злидні, нужда* * *I n II n; pl1) труднощі; неприємності; тяготи; прикрості; негоди2) злидні, нестатки -
20 impoverish
v1) доводити до злиднів (бідності); розоряти; позбавляти засобів2) обідняти, позбавляти виразності3) ослабляти, підривати (здоров'я)4) позбавляти певних властивостей (якостей)5) виснажувати (ґрунт тощо)* * *v1) доводити до злиднів, розоряти; збіднювати, позбавляти виразності2) виснажувати ( ґрунт); послабляти, підривати ( здоров'я); позбавляти найважливіших якостей або властивостей
См. также в других словарях:
злидні — ів, мн. Матеріальні нестатки, бідність … Український тлумачний словник
злидні — [зли/д( )н і] н іў … Орфоепічний словник української мови
злидні — множинний іменник бідність … Орфографічний словник української мови
Витовская, Ирма Григорьевна — Ирма Григорьевна Витовская Ірма Григорівна Вітовська Дата рождения: 30 декабря 1974(1974 12 30) (37 лет) Место рождения: Ивано Франковск, Украинск … Википедия
Бондаренко, Григорий Антонович — Григорий Бондаренко Григорий Антонович Бондаренко Имя при рождении: Григорий Августович Бондаренко Род деятельности: художник Дата рождения: 31 … Википедия
бідота — и, ж., розм. 1) Велика бідність, убогість; убозтво, злидні. 2) збірн. Бідні люди; біднота … Український тлумачний словник
бідувати — у/ю, у/єш, недок. Жити в бідності, нужді, терпіти злидні, нестатки. || Жити в горі; горювати … Український тлумачний словник
злидарство — а, с. 1) Те саме, що злидні. 2) збірн. Злидарі, бідняки … Український тлумачний словник
злиденний — а, е. 1) Який живе бідно, у злиднях і нужді; бідний. || Який свідчить про злидні, бідність; убогий. 2) перен. Дуже малий, незначний (кількістю, розміром і т. ін.). 3) перен., зневажл. Не вартий нічого; нікчемний, жалюгідний. 4) діал. Поганий … Український тлумачний словник
злидота — I и, ж., розм. 1) збірн. Бідні, незаможні люди; біднота. 2) лайл. Злидар, бідняк. II и, ж., розм. Те саме, що злидні … Український тлумачний словник
капарство — а, с., розм., рідко. 1) зневажл. Погана праця; партацтво. 2) Злиденне, нужденне життя; злидні … Український тлумачний словник